Як вибрати велонасос?
Піднімаючи тему велоаксесуарів першої потреби, неможливо не відзначити велонасос. Можна сміливо заявити, що за відсутності цього атрибуту обмундирування краще в принципі не їхати на прогулянку. Велосипедний насос вважається, чи не найбільш значущою річчю вашого вело інвентарю, отже до питання його підбору та покупки необхідно починати серйозно, а ознайомитися з моделями можна на сайті “Velik-Shop”.
Класифікація насосів для велосипеда
- Компактні – велонасоси, що використовують для підкачування шин під час їзди Такі насоси найчастіше дрібних чи посередніх обсягів. Нерідко закріплюються на рамі звичайним способом кріплення. Нерідко оснащуються шлангом для комфорту накачування.
Даний вид насосамає ряд недоліків:
- неспішно накачує через малогабаритну невелику камеру;
- шланг нерідко відсутня взагалі – з метою зменшення маси (комфортно прокачувати запаску лише коли ніпель нагорі);
- годяться лише для затиску Schrader;
- є простий повзунковий манометр;
- потрібно утримувати на вазі;
- Чим більш накачана запаска, тим важче прокачувати (більше 5 атмосфер для безлічі буде неможливо));
Класифікація компактних насосів
- Наручні переносні – найчастіше їх виробляють із пластмаси, рідше – зі сплаву (останні працюють довше). Перевага – невеликий формат.
- Пневматичні (на скороченому газі) – використовуються переважно з метою велогонок. Виступати в ролі одноразових газових балончиків із перехідником до клапана камери.
Перевага – стрімкий темп закачування повітря.
Недоліки: накачувати ними довго і далеко не так зручно, як здавалося б.
Є моделі телескопічні – їхня рукоятка розтягується, у них більш невагома камера і один раз атмосфери входить в камеру (покришку) більше, ніж в інших модифікаціях.
- Велонасоси (клапани) для балонів з вууглекислим газом (CO2). Гранично прості, малогабаритні та миттєво накачують. Практикують спортсмени у змаганнях або ліниві покупці).
- Насоси для вилок – розраховані на повітряні вилки. Застосовуються для накачування значного тиску, мають найменшу камеру. Заслінка не призводить до втрат повітря під час відкручування насоса. Підійдуть до ніпелів «Schrader».
- Універсальні – мають дві легкі камери – великий (для шин) і маленьку (для шин найбільшого тиску або амортизаторів).
- Ножні насоси – мають невелику камеру.
Позитивні якості: велика швидкість і практичність накачування (ногами), відносно невисока собівартість.
Мінус – гідроклапан розрахований тільки для «Schrader» (для «Presta» потрібен перекладач).
- Електронасоси – мають атмосферний електрокомпресор.
Перевага – дуже значний темп накачування без додаткових зусиль.
Недоліки: великі розміри, значна вартість,необхідний ресурс харчування. Такого роду насос навряд чи варто купувати для велосипеда.
Основа корпуса велонасоса:
- Сталевий корпус – найчастіше трапляється у нерухомих насосів. Подібні прилади міцні, проте тяжкі та піддаються іржі..
- Алюмінієвий корпус – переносні та нерухомі апарати. Насоси з подібним корпусом найбільш прості і не піддаються іржі, проте менш міцні, ніж металеві..
- Пластиковий корпус – застосовується у наручних насосах. Дані насоси найбільш прості та малогабаритні..
Рекомендуємо до покупки
